Печать

Polosa_Podii

  21 Жовтня 2013р.video

    Artek_Napovnue_VitrilaЦе мій «Артек»!

  Нещодавно 55 студентів груп ВХП-7, ВХП-8, ВХП-9, ВХПС-3, ВХП-10 повернулися з технологічної практики, яка проходила у Міжнародному дитячому центрі «Артек». 

Своїми враженнями з нашим кореспондентом поділилися студенти групи ВХП-7.

- Скажіть, будь ласка, яким було знайомство з «Артеком» ?

Марина Ковальчук:

-   Фантастично приємним. Я була в захопленні від природи. Вперше побачила, як ростуть гранати, і навіть збирала ці чудові плоди !

Андрій Тарасюк:

- Незабутні враження. Сподобався колектив табору, ставлення працівників до роботи, високий рівень професіоналізму і відповідальності.

Ольга Немира:

-   Я була вражена природою, горою Аю-Даг, або, як ми потім її називали, Ведмедиком, і морем, яке змінювалось за лічені хвилини – від тихого й спокійного до бурхливого і грізного.

Оксана Польова:

-   Мені «Артек» видався казковою країною. Краєвиди – гори, ліси й море – це неймовірна краса!

-   Які навики ви здобули під час проходження практики ?

Ольга Немира:

-   Я навчилася працювати в колективі й нести відповідальність за доручену справу. А ще – людяності, взаємодопомоги, оскільки без цих якостей ми не змогли б працювати разом чотири місяці.

Юлія Тимчук:

-   Я навчилася бути відповідальною, пунктуальною. Приходити вчасно на роботу і відповідати за свої вчинки.

Оксана Польова:

-   Під час практики в «Артеці» я навчилася користуватися різним кухонним приладдям: овочерізкою, картоплечисткою, тістомісильною машиною та ін.

Олеся Савицька :

-   Навчилася самостійно жити. Спілкуванню з людьми, людяності, терплячості. «Артек» насамперед – це життєва практика. Я навчилася жити !!!

-   Що запамяталося найбільше ?

Ольга Немира:

-   Звичайно, природа - безкрає море, Аю-Даг. Наш робочий колектив.

Марина Ковальчук:

-   Гуртожиток «Алмазний», він залишиться назавжди в наших серцях.

Олеся Савицька:

-   Найбільш запамяталася «тарзанка», на якій ми гойдалися і фотографувалися.

Оксана Польова:

-   Запамяталися люди, які зі мною працювали, і, звичайно, море, яке ми завжди бачили щоранку, коли прокидалися, адже його було видно з вікон наших кімнат у гуртожитку.

-   Чи хотіли б ви ще раз побувати в «Артеку» ?

Марина Ковальчук :

-   Звичайно, хочеться. Якби була така можливість – погодилася б, як кажуть, з руками і ногами. Спадає на думку поїхати працювати в «Артек».

Ілля Вознюк:

-   Я дуже хочу повернутися в «Артек» вже сьогодні.

Олеся Савицька :

-   Так! Обовязково. Я підтримую зв’язок із працівниками їдальні і планую наступного літа поїхати туди й з усіма побачитися.

Спілкувалася Інна Присяжнюк, гр. БУХ-53